Ще у сиву давнину наші предки вірували у Бога. З покоління в покоління спасівчани передавали  християнські традиції. Історія церкви святого Миколая є досить непростою і неоднозначною.

В історичних документах 1959 р. вказувалося, що церква святого Миколая збудована 1886 р. (проте, у праці Д. Блажейовського знаходимо іншу дату відкриття церкви – 1836 р. Її філіалами були церкви у селах Погорілець, Підсухи та Луги). Проте, ми вважаємо, що 1886 р. є датою реставрації церкви, адже на карті австрійського картографа Фрідріха фон Міга, видана у 1779-1782 рр., вже бачимо церкву. Тому її слід відносити до ХVIII cт. Церква Св. Миколая відноситься до пам'яток архітектури місцевого значення.

Фото без опису

Карта австрійського картографа Фрідріха фон Міга, видана у 1779-1782 рр. На карті с. Спас. 

До 1962 р. в користуванні жителів с. Спас було дві церкви: Преображення Господнього та святого Миколая. Проте, через аварійний стан першу з них закрили, а її церковне майно перенесли до другої церковної обителі. На жаль, церква святого Миколая не була офіційно зареєстрована і не мала дозволу для відправлення богослужінь але завдяки старанням громади з середини 1960-х рр. до 1991 р., саме вона була єдиним сакральним місцем. До цього часу жителі села Спас ходили до церкви у селах Лоп’янка та Верхній Струтинь.

Фото без опису

Фото з сімейного архіву Кравець (Максимів) Ірини Іванівни 1950-ті рр. На фоні церква Св. Миколая

Цей храм дерев’яний, знаходиться в центральній частині села, на схід від головної дороги, поблизу школи. У культовій споруді збереглися оригінальні вікна, дорогоцінні ікони, старовинний іконостас. Дерев’яна дзвіниця на два яруси розташована з південного заходу від церкви. За переказами старожилів, церква святого Миколая побудована на тому ж місці, де раніше були могили померлих людей. Свідченням цього, також є наявність надмогильного хреста отця Григорія, який датується кінцем XVIII–початком ХІХ ст.

      Таким чином, церква святого Миколая – цінний скарб Спаської сільської територіальної громади, оскільки датується ХVIII ст., збережено автентичність храму, тут дорогоцінні ікони, іконостас, церковні