Фото без опису

     Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості.
     Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.2.2. Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- гуртожитки;
- житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
- об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
- об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;
- інші об’єкти зазначені в цьому підпункті.
     Податок за нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція) на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на
підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
     Податок на нерухоме майно, що перебуває у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що
підтверджують право власності на такий об’єкт.

     Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової
нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи
– платника податку, зменшується:
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на
180 кв. метрів.
     Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом
порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
     Пільги з податку на нерухоме майно, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
     Приватним власникам нерухомості податок треба сплатити протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення, юридичним особам — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
     На період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
     Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.