Історико-краєзнавчий маршрут "Е. Кран: повернення додому"
- Село Спас Спаської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області;
- В Географічному словнику Королівства Польського, під редакцією Броніслава Хлєбовського, Владислава Волєвського, Філіпа Сулімірського вказується: "c. Спас знаходиться 12 км. від м. Долина і 10 км. від м. Рожнятів. Межує на північному заході з селом Лоп’янкою, на півночі – з селом Струтином Вижнім (тепер с. Верхній Струтинь), на сході – з селом Ясеновець і Іванівков, на південному сході – село Липовиця, на південному-заході – село Луги і село Ілемня, протікає річка Чечва з Лугів до Струтина Нижнього. На лівому березі річки Чечви лежить село Спас, а на правому село Погорілець і село Підсухе. Село оточують ліси пагорби і горби"
Передгірська частина Передкарпаття в межах колишнього Рожнятівського району (села Крива, Грабів, Лоп’янка, Спас, Погорілець, Підсухи, Ясеновець, Іванівка, Дубшари, Лецівка, Дуба, Князівське, Підлясся, Ріпне, Рошняте, Вільхівка, Слобода Небилівська, Ловаги, Небилів, Сливки) характеризується розчленованим рельєфом із густою мережею річкових долин, балок і ярів. Абсолютні висоти коливаються в інтервалі 400–700 м. над рівнем моря. Показник середнього похилу поверхні становить 6,5°.
Найбільше підвищення на території с. Спас розташоване на південному заході - узгір’я Підмонастир, висота якого становить 664 м.
Долина річки Чечви спадає на північній межі вниз до 469 м. Річка Чечва – ліва притока Лімниці (бас. Дністра). Довжина її 58 км. Площа басейну 548 км. кв.
Станом на 2025 р., с. Спас - адміністративний центр Спаської сільської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.
- Існуючий населений пункт.
Вступна частина: Маршрут екскурсії складається із шести локацій. Основа мета екскурсії ознайомити присутніх із діяльністю маловідомої постаті краю та розповісти про пам’ятки місцевого значення. Виходячи із мети виокремимо наступні завдання:
- ознайомити із загальною історією краю: походження назви с. Спас та легенди про заснування села;
- розповісти про важливі історичні об’єкти краю та розкрити постать В. Гумецького;
- завітати до Кімнати народознавства села, кінозалу;
Довідкові дані про маршрут:
- краєзнавча екскурсія;
- с. Спас Спаської сільської територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.
Список екскурсійних об’єктів:
1. Панорамний вигляд с. Спас (1469 р. - перша писемна згадка про населений пункт) Калуського району Івано-Франківської області з пагорбу Дів;
2. Каплиця перенесення мощей Св. Миколая (сер. ХІХ ст.) у с. Спас Калуського району Івано-Франківської області. Відновлена та освячена у 1994 р.;
3. Місцевий цвинтар с. Спас Калуського району Івано-Франківської області. Могила греко-католицького священника Корнилія Гумецького (пароха с. Спас впродовж 1904-1919 рр., батька кінокритика Володимира Гумецького);
4. Церква Св. Миколая (сер. ХVIII ст.) с. Спас Калуського району Івано-Франківської області - пам'ятка архітектури місцевого значення;
5. Резиденція греко-католицького священника. Місце розташування церкви Преображення Господнього (сер. ХVIII ст. - 1960-ті рр.);
6. Церква Преображення Господнього с. Спас Калуського району Івано-Франківської області (1991 р.).
- Вік учасників: від 10 років;
- Сезон: осінь, весна, літо;
- Спосіб пересування: піший;
- Відстань: 8 км.
Схема маршруту:
1. Панорамний вигляд с. Спас (1469 р. - перша писемна згадка про населений пункт) Калуського району Івано-Франківської області з гори Дів
На першій точці нашого маршруту гості можуть ознайомити із загальною історією краю, поглянути як виглядає село з висоти. Водночас можна помилуватися красою Карпатських гір. Увагу туристів може привернути хрест-пам'ятка, який було встановлено спасівчанином із Німеччини Василем Лютаком у 1996 р.
2. Каплиця перенесення мощей Св. Миколая (сер. ХІХ ст.) у с. Спас Калуського району Івано-Франківської області. Відновлена та освячена у 1994 р.
Каплиця перенесення мощей Св. Миколая спорудили у сер. ХІХ ст. у с. Спас Калуського району Івано-Франківської області. Вона була викладена повністю з каміння. Для новозбудованої духовної обителі села привезли ікону Пресвятої Богородиці з м. Львова. На щастя, історія цього образу менш трагічна (в неї поцілили дві кулі), аніж доля самої каплиці – її в 1975 р. було зруйновано. Вціліла, як вже зазначалося, тільки ікона Пресвятої Богородиці, яку віднесли на зберігання в церкву. Але вже у часи незалежності України святиню відродили. 1994 р. відбулося урочисте освячення на тому ж місці новозбудованої каплиці. Ікону знову перенесли в духовну обитель, де вона знаходиться й досі.
3. Місцевий цвинтар с. Спас Калуського району Івано-Франківської області. Могила греко-католицького священника Корнилія Гумецького (пароха с. Спас впродовж 1904-1919 рр., батька кінокритика Володимира Гумецького)
Поховання на старому цвинтарі відносяться до кінця ХVIII ст. Батька В. Гумецького звали о. Корнилій Гумецький, саме тут знаходиться його могила. Про отця Корнилія Гумецького відомо не багато. Прислуговував у с. Спас з 1904 р. по 1919 р. У 1917 р. був виселений австрійською владою до м. Пільзно, де перебував до 1918 р. Повернувшись на батьківщину, у 1919 р. захворів на тиф і у віці 65 років помер 20 грудня, похорони відбулися 23 грудня. Ховав священик із с. Лоп’янки – о. Юліан Твардеєвич. Слід також згадати, що отець К. Гумецький є автором рукописної праці «Хроніка с. Спас».
5. Резиденція греко-католицького священника. Місце розташування церкви Преображення Господнього (сер. ХVIII ст. - 1960-ті рр.)
На місці теперішньої резиденції у 1732 р. розпочалося будівництво церкви Св. Преображення Господнього. Будівництво тривало до 1772 р. У праці Д. Блажейовського вказується, що це була дерев’яна сакральна споруда, будівництво якої тривало протягом 1732–1772 рр. Під час Першої світової війни церква була частково пошкоджена.
6. Церква Преображення Господнього с. Спас Калуського району Івано-Франівської області (1991 р.)
Оскільки старенька церква Святого Миколая вже не задовольняла потреби вірян, вони вирішили на зорі незалежності України побудувати нову. У липні 1991 р. було освячено фундамент під будівництво нового храму зі старою назвою – Св. Преображення Господнього. Спорудження пишної культової споруди (архітектор Н. Козак, художник Д. Прихідський) тривало шість років. Її доволі швидкому успішному завершенню будівництва сприяли надіслані фінансові кошти представників української діаспори з Німеччини, Австрії, Канади.